З несподіваним поверненням Ящуру в регіони, де він колись був ліквідований, ця страшна хвороба стала випробуванням для транскордонної безпеки, соціально-економічної стійкості та інформування громадськості.
Ящур - це висококонтагіозна вірусна хвороба тварин, наслідки якої уже давно вивчаються дослідниками різних дисциплін. Через те, що хвороба вразила продовольчі системи й економіки, вона стала однією з найстрашніших хвороб худоби у світі, особливо в країнах, орієнтованих на торгівлю. Її відновлення в ЄС викликало занепокоєння серед зацікавлених сторін, чиї країни залишалися безпечними відносно Ящуру впродовж десятиліть.
Торгівля, продовольча безпека та економіка під загрозою
Ящуру побоюються в усьому світі через його руйнівний вплив на торгівлю, продовольчу безпеку й економіку. Клінічні ознаки хвороби залежать від штаму вірусу, віку й породи тварин, але зазвичай вона спричиняє появу болючих пухирців, що призводять до значних втрат продуктивності тварин. Це означає, що Ящур є не лише хворобою, що демонструє далеко не лише ветеринарну кризу, а й має глибокі й далекосяжні наслідки. Зменшуючи виробництво молока і м'яса, Ящур становить унікальну загрозу для сільськогосподарського сектору, посилюючи бідність та погіршуючи продовольчу безпеку серед постраждалих громад.
Коли на початку 2000-х років Ящур спалахнув у Великій Британії, це призвело до забою понад 6 мільйонів тварин (свиней, овець і великої рогатої худоби) й державних витрат у розмірі 3 мільярдів фунтів стерлінгів. Такі цифри є чітким свідченням того, що ця хвороба здатна спричинити потрясіння в усьому суспільстві - закрити кордони, зупинити переміщення і поставити економіку під загрозу.
Нещодавні спалахи Ящуру в Угорщині й Словаччині - загалом одинадцять - також спонукали органи прикордонного контролю швидко реагувати. У квітні кілька країн оголосили про тимчасову заборону, обмежуючи використання й транспортування молочних і м'ясних продуктів з ЄС, посилаючись на побоювання того, що транскордонні переміщення здатні сприяти передачі вірусу хвороби через забруднені харчові продукти, транспортні засоби й упаковку.
Випробування стійкості ЄС
Ящур зазвичай реєструється в деяких частинах Африки, Азії й Близького Сходу, але був ліквідований у більшості країн з високим рівнем доходу. ЄС був визнаний безпечним відносно Ящуру з 2011 року, після останнього спалаху в Болгарії.
Однак 2025 рік розпочався зі складних обставин для Європи. Після десятиліть без випадків хвороби, Німеччина повідомила про спалах на буйволиній фермі в січні 2025 року. Спалах було успішно локалізовано, й країна швидко відновила стан ВОЗТ «безпечна відносно Ящуру без вакцинації» 14 квітня 2025 року.
Тим часом в Угорщині перший випадок хвороби за понад півстоліття було зареєстровано у великої рогатої худоби на фермі поблизу кордону з Австрією й Словаччиною, в районі з помірною щільністю поголів'я великої рогатої худоби. «Ми були шоковані, коли зрозуміли, що відбувається», — каже доктор Богнар Лайош Левенте, делегат ВОЗТ в Угорщині. «Для нас було такою несподіванкою побачити, як хвороба досягла ЄС. Я не думаю, що якась країна дійсно готова до такого спалаху хвороби, особливо враховуючи, що регіон давно безпечний відносно цієї хвороби».
Невдовзі після цього було зареєстровано три спалахи у сусідній Словаччині, де було оголошено надзвичайний стан та запроваджено обмеження на кордоні. Доктор Мартін Чуди, делегат ВОЗТ у Словаччині, згадує ніч, коли були виявлені перші ознаки хвороби, й коли у двох корів підвищилася температура. «Коли справа доходить до реагування на спалах, завжди потрібно бути на крок попереду вірусу», – зазначив він, додаючи також, що складність Ящуру робить цей підхід ще більш нагальним. В Угорщині й Словаччині з 17 квітня нових спалахів Ящуру не зареєстровано. Найновіші дані, надані національними ветеринарними органами, можна знайти у Всесвітній інформаційній системі здоров'я тварин (WAHIS). портал, яким керує Всесвітня організація охорони здоров'я тварин (ВОЗТ).
Реагування на відновлення
Як і у випадку з іншими хворобами, нагляд, збір даних і своєчасне інформування є ключовими для стримування й запобігання поширенню. Ящур становить унікальну проблему, оскільки він надзвичайно заразний: щойно інфекція поширюється в популяції, її стає експоненціально складніше стримувати, що робить заходи швидкого реагування особливо важливими. Це також впливає на рекреаційні види діяльності, що знаходяться в зоні ризику, такі як відвідування зоологічних парків чи полювання.
При виникненні Ящуру часто виникає потреба у масовому знищенні уражених тварин та запровадженні суворих заходів біозахисту для його локалізації. Заходи біозахисту проти поширення Ящуру включають очищення й дезінфекцію забруднених приміщень (після депопуляції), обмеження пересування тварин, людей, транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, а також інтенсивний нагляд у буферних зонах навколо спалахів - всі ці заходи були впроваджені в Угорщині й Словаччині з самого початку спалаху. Екстрена вакцинація також може бути використана за певних обставин. Однак країни можуть неохоче до цього вдаватися через занепокоєння щодо впливу вакцинації проти Ящуру на безпечності відносно хвороби й на міжнародну торгівлю.
Використання підходів Системи управління інцидентами (СУІ) дозволило забезпечити гнучкість та ефективність у реагуванні на цю хворобу в масштабах ЄС. ВОЗТ нещодавно розробила власну СУІ завдяки щедрій підтримці Програми зменшення загрози зброї Міністерства міжнародних справ Канади, на підтримку цілей партнерства проти розповсюдження зброї й матеріалів масового знищення (ГП) у масштабах світу, що очолюється G7. СУІ було вперше залучено до підтримки реагування ВОЗТ на надзвичайний стан, з яким зіткнулись три країни ЄС, а також з потенційними наслідками за їхніми межами.
Боротьба з дезінформацією за надзвичайного стану
Пандемія COVID-19 є унікальним прикладом того, як інформаційні системи можуть зазнавати значних навантажень у часи невизначеності. Нещодавні спалахи Ящуру в ЄС, хоча і в значно менших масштабах, знову вивели на перший план небезпеку, яку може становити дезінформація в суспільстві, впливаючи на громадське сприйняття і посилюючи страхи.
Оманливі повідомлення й заголовки у ЗМІ під час спалахів хвороби сприяли зростанню занепокоєння громадськості щодо зараження людей, попри науковий консенсус щодо того, що Ящур становить мінімальний ризик для людей. Ящур стався в країнах, що безпосередньо не постраждали від хвороби, де було вжито запобіжних заходів. За даними Міністерства довкілля, продовольства та сільських справ (Defra), деякі ЗМІ неточно повідомили, що знадобилося шість чи сім діб, щоб контроль за комерційним імпортом набув чинності, що дозволило хворобі потрапити в країни.
На додаток до цього, не бракує спекуляцій навколо самого походження спалаху. Попри те, що ВОЗТ заявляє, що немає жодних доказів того, що нещодавні спалахи Ящуру могли бути навмисними, деякі неперевірені заяви викликали занепокоєння щодо такої можливості, підживлюючи побоювання щодо навмисного занесення вірусу. Невдовзі після того, як новини почали поширюватися, вірусолог Іржі Черний з Чеського університету наук про життя в Празі публічно застеріг від поспішних висновків. Тим часом деякі ЗМІ відреагували на цю новину, спростувавши неправдиві наративи й надаючи контексту подіям.
У нещодавньому звіті Всесвітнього економічного форуму підкреслюється, що містифікація й дезінформація сприймаються як найбільші короткострокові ризики, з якими стикається світ, що підкреслює нагальність розв'язання цієї проблеми. Зусилля, необхідні для контролю містифікації й дезінформації, також відривають ресурси від реального реагування. Щоб допомогти ветеринарним службам, службам охорони здоров'я водних тварин і правоохоронним органам орієнтуватися в мінливому інформаційному ландшафті, ВОЗТ у партнерстві з Міжнародною організацією кримінальної поліції (ІНТЕРПОЛ) та за підтримки Програми зменшення загрози зброї Міністерства міжнародних справ Канади розробила низку рекомендацій на цю тему. Настанова «Протидія містифікації й дезінформації за надзвичайного стану у сфері здоров'я тварин» представляє деякі ключові стратегії для управління містифікацією й дезінформацією.
Озброєна новим інтересом і глибшим розумінням проблеми, ВОЗТ сподівається, що ці рекомендації допоможуть онлайн-аудиторії зменшити ризик фрагментації, гарантуючи, що моніторинг і боротьба з хворобою залишатимуться своєчасними й ефективними. «Ліквідація хвороби не означає, що воно ніколи не повернеться», — каже Генеральний директор Всесвітньої організації здоров'я тварин (ВОЗТ, заснована як МЕБ) Д-р. Еммануель Субейран «Ось чому вкрай важливо, щоб ми зробили все можливе, щоб країни світу мали у своєму розпорядженні необхідні інструменти – від систем управління інцидентами до заходів раннього виявлення й контролю – для протидії непередбачуваній появі як старих, так і нових загроз».
Застереження
Навмисне завезення збудників хвороб тварин є реальним ризиком, але в цьому випадку не було конкретних доказів на підтвердження цієї гіпотези. Фактично, ВОЗТ має програму зі зменшення біологічної загрози, метою якої є зменшення ризику навмисного чи випадкового вивільнення збудників хвороб тварин. Це включає надання підтримки країнам-учасницям ВОЗТ у розслідуванні підозрілих подій та протидії дезінформації. ВОЗТ невідомі жодні докази того, що випадок Ящуру був спричинений навмисним завезенням, а також того, що вірус має неприродне походження. Епізоотичні розслідування схеми передачі все ще тривають. Усі правдоподібні гіпотези для визначення походження спалахів розглядаються й оцінюються на основі наявних даних та нових доказів.